Небо закрийте! Слова - мов гармати!
Колишні будівлі - завали...
Ні міст, а ні сіл не пізнати!
Небо закрийте! - благає дитина,
Ховаючись в темних підвалах...
Дитина ні в чому не винна!
Це Україна! Земля України
На вогнище кинута дико
Тим кодлом московським зміїним!
Світе, прокинься! Спини ту заразу!
Вже досить дитячого крику!
Вже досить для смерті екстазу!
Небо закрийте! Не дайте померти
Дитинству! Чи Бога немає
В вас, люди? Признайтесь відверто!
Матінко Божа й всі Ангели неба,
Спиніть ту ворожую зграю!
Нам більше нічого не треба!
НАМ - МИРУ! ЖИТТЯ Й ВБЕРЕГТИ УКРАЇНУ!
НЕБО ЗАКРИЙТЕ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942500
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2022
автор: Елена Марс