На дно!

А  море,  а  хвилі,
А  хвилі  -  amore.
Такі  рівні  штилі,
Тайфуни  як  гори.

Колюча  рябиця,
Солоне  повітря,
Бездонна  водиця  -  
Строката  палітра.

А  що  то  за  крапка
На  горизонті?
То  дика  собака,
Російське  то  зомбі.

Корабе́ль  йому  дали
Сталюкой  скрипучий,
Не  плідне  орало,
А  дуло  разюче.

Діряве  корито  -  
Орочий  сховок,
І  зверху  відкрито
Де  мав  бути  мозок.

Не  варто  їх  переконати,
Зриваючи  чати  публічні,
Солов'їний  помет  лиш  хочуть  знати,
Пропаганди  тези  одвічні.

Від  нашого  граду
Яскраво  спалахуй,
На  дно  і  без  докладу  -  
Рускій  воєнний  корабель  йди  на  х*й!

Більше  атмосфери  на  ютуб  каналі:  https://www.youtube.com/channel/UCRZ9gcYBPkn-9DAZqKyo8tA

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2022
автор: Рік Мавер