ЕМІГРАНТ повість у віршах VIІI Гентський вівтар

   «Ван  Эйк  увібрав  всю  існуючу  
       донині  історію  живопису!».
       Иеронимус  Мюнцер  1495р.

В  соборі  кафедральному  Бавона
в  молитві  перед  вівтарем  стояв,  
не  розуміючи  де  сон,  де  яв,  
чи  сам  Творець  звертається  з  амвона  
до  нього  образа̀ми  і  за  мить  
душа  його  на  небо  полетить;

той  ідеальний  задум  в  Божій    мислі  
що  явлений  спочатку  і  вже  вслід  
явився  Словом  Бог  і  власний  світ  
створив,  щоб  віра,  як  дитя  в  колисці,
пливла  до  Нього  натовпом  людей,    
як  змалювали  це  брати  ван  Ейк.

Поснули  в  лісо-смузі  побратими
на  сході  України  у  бою.  
Він  з  ними  душу  залишив  свою  
та  дивиться  на  диво  разом  з  ними.
Він  –  через  туристичну  тісняву,  
а  хлопці  бачать  Бога  наяву.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2022
автор: Анатолій Костенюк