Ти пам'ятаєш ще мене малям,
Як я робила тільки перші кроки
Та пізнавала милу мить життя
Тихенько, добавляючи все роки
І перше слово, що злетіло вмить
Та рухи ще невпевнені, невмілі,
Ота тендітність до цих пір бринить,
Слова найкращі і такі несмілі
Мені б тепер, хоча б на мить туди,
Де все було так просто і красиво,
Відчути знову дорогі сліди
Та посміхнутись радісно й щасливо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942268
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик