Коли закінчиться війна,
І зійде сонце вранці рано,
Тоді і я, безсила, встану
І сяду тихо край вікна.
Я намалюю рідний край:
Блакитне небо, сизі гори,
А за горами наше море,
І в полонинах Іван-чай.
У чистім небі сонця круг
І соняхи в зеленім полі,
Що розквіли у лютім болі,
Коли прийшов наш "брат" і "друг".
На полотно впадуть зеленим
Густі ліси, лани і кручі,
Родючі землі розквітучі.
Дуби могутні, й старі клени.
І на малюнок, й у вікно
Надивлюсь, начебто востаннє.
Моя земля. Моє кохання.
Моя любов вже так давно.
10.III.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942163
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2022
автор: Леся Довженко