Про долю України…

Щоночі  досвіткову  каву
Варю  на  двох...
Солодко-теплих  снів
Я  не  сприймаю,  мов  нічну  забаву,
Бо  гіркість  ранку  позбавляє  слів,
А  присмак  відчаю  і  болю
За  все,  що  коїться  навкруг,
Заполонив  думки  в  неволю,
Бажає,  щоб  узяв  до  рук
Не  інструмент  життя  ладнати,    
Деревини  чи  глини  шмат...
Шукайте  кулі  і  гранати,
Потрібен  справжній  автомат,
Щоб  цю  навалу  зупинити!!!
Хай  Бог  мене  за  те  простить...
Ще  буде  свято  й  будуть  квіти
І  перемоги  славна  мить!
Щоб  в  тім  вишневім  ароматі,
Неначе  винних  рим  зображення  душі,
Щоразу  думку  смакувати  кляту,
Про  долю  України!
У  тиші
Яскравих  неповторних  оксамитів
До  гіркості  полину,  
Cерця  щем,
Щодня,  
                         щоночі,  
                                                 щогодини  
                                                                                     і  щомиті
В  коханні  роздиратися  віршем...

08.03.2022

*Картина:
«Блокпост»  Автор  Шупляк  Олег
https://shupliak.art/uk/gallery/2015-2016/blockpost

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941933
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2022
автор: Serg