Соколята високо у небо злетіли...
Ще такі неоперені, ще молоді.
Боже, їх захисти і дай сили
Боронити від ворога дім.
Їм би жити, любити, кохать до безтями.
Та усе відібрала кривава війна.
Наші Воїни світла попід небесами...
Все отримають орки сповна.
Болем стомлене сонце пливе небокраєм.
Не хмаринки весняні - кругом чорний дим...
Я прошу, соколятко, тебе я благаю:
Повернися на землю живим...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941832
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2022
автор: Тамара Шкіндер