Щоб не бажав…

Заліз  козел  з  чужого  двору
в  мою  капусту...  -  В  мій  город!..
Топтав  часник  попід  забором
та  огірки...  –  Без  перешкод!

Ряд  помідорів  вклав,  як  греблю...
Скакав,  неначе  те  лоша!
Йому  не  шкода...  –  Чужі  ж  землі!
Та  рада...  лиш  його  душа...

Зламав  смородину...  порічки...
Стрибнув  до  вишень...  у  квітник...
Гайнув,  як  наче  чорт,  до  річки!
А  звідти  –  знову  у  часник!

Схопила  я  міцну  лозину
та  віддубасила  його!
Щоб  він  забув  навік  стежину
та  не  бажав  сусідського...

                                                           6.03.2022  р.

Фото  з  інету.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941724
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2022
автор: Любов Вишневецька