Карантин наводить на тебе страх,
Раніше ти була завжди відкрита,
І цього літа солодким мріям прах.
Слідкуєш за тим, чи все промила,
Боїшся жарких обіймів й цілунків,
Реальність вірусів трохи стомила.
Не готуєш навіть рідним пакунків.
Як приходить до них якесь свято,
Забула смак разом питих трунків.
Зосталось радості життя небагато.
(Терцина)
31 серпня 2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941063
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2022
автор: Володимир Кепич