Ти запитаєш, як пройшов мій день.
Я ж не зізнаюсь в тім, що сумувала.
Душа співала втомлених пісень
І потайки від всіх страждала.
Ти запитаєш, як минула ніч,
Чи був ти в снах, чи бачились з тобою.
І чи сиділи мовчки пліч-о-пліч,
Один за одного тримаючись рукою.
Хай буде це моя лиш таємниця,
За сім замків сховаю від усіх.
Людська душа - то спогадів в'язниця.
У ній є сльози, радощі і сміх.
І є ще в ній частиночка святого
І грішного. Є світло, є пітьма.
Лиш не питай навіщо все й для чого,
Бо відповідь не знаю і сама.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940957
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2022
автор: Анюта Матіїшина