А сум ніяк нікуди не подіти,
Він плентається все за мною.
Не болить. Весна. Пахнуть квіти.
Але не розпрощатися з журбою.
До тебе завжди тягнеться душа,
Немов дитина, вона хоче дива.
Любов жива, але моя тобі - чужа.
І стукає печаль, яку я не просила.
Ну що ж, заходь. Поп'ємо чай.
Подивимося спогади обоє.
Я не востаннє їй скажу прощай.
Пов'язані: ми подруги з тобою.
І тиша дім мій довго наповняє:
Моє ім'я твої уста не вимовляють.
Любов і смуток поруч - так буває.
Не знають суму ті, що не кохають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2022
автор: Оксана Бугрим