Не можна просто посміхатись
Без почуттів спокійно йти
І без спокуси цілуватись
Себе не можна так вести
І хто для тебе іншим стане?
За ради чого, поясни
Бо час невпинно далі кличе
Проходять дні життя весни
Згадай всіх тих хто говорили:
"Життя складне,- знайди себе"
Вони ж давно своє віджили
Майбутнє бачить лиш тебе
І тих хто йде із часом в ногу
Хто зміниться за тебе ради
Надасть хто перший допомогу
Хто не чекає нагороди
І лише там, в твоєму серці
Десь в глибині душі твоєї
Де не закрились часу дверці
Там ще киплять думки про неї
Незнану волю, що все кличе
Тебе до себе, щоб кохання
Ми зрозуміли,- нам всім личе
Але лише одне прохання
Не втратьте віри ви своєї
В майбутнє наше, і як хочеш
Відновиш світ душі своєї
Не бійся, спробуй; знаю,- зможеш.
30.03.2006 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=94082
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.09.2008
автор: Ярослав Яресько