Ця неміряна відстань поміж «вчора» і «завтра»…
Проминулого - вічність, пам'ять – поле й хрести.
Що було – облетіло, світанково-прощальне.
Що гряде ? – Безконечність… В ній – непізнана ти.
Світ – як м’ячик дитячий у жорстоких лабетах:
Домовляють «смотрящі», що, коли і кому…
Ти не те ще побачиш, осмутніла плането,
Піднебеснії вежі сповивають в пітьму
Вже накреслено рейси у прийдешнього долі
І на мапі - маршрути в невідомий сюжет…
Вбережи нас, Всевишній, від облуди і болю…
Рине сонячна повінь в березневий балет…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940750
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2022
автор: Світла(Світлана Імашева)