Не стримуй подих, серед тисяч снів
Один, нестерпний на повторі,
Один мов вияв почуттів
Мов відчуває зов своєї крові
Не стримуй голос, хай звучить мов знак,
Рятунку від безмежного безсилля
Від тисяч зрад, від тисяч голих правд
Що не врятують від одного вбивства
Не стримуй крик, хай чує його світ
Нехай почує, світ навік оглухлий
Накочуються знову міліони бід
На мертвий світ наскрізь протухлий...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940748
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2022
автор: Андрій Толіч