Слову, Премудрості
і сяйву Отчому
присвячується з любов’ю
1
Геній вільний Христовий
у світі постав,
Бо це серце із славою
тільки Христа
і веде до Христа!
Як священник під сповіддю:
злине йому —
несподіване...
так й поет — майже кожному...
і секретнеє з ризиком
йде у народ...
і у мисленнях і почуттях —
всі колінця хрустять
бо страшне!.. це і вище — пород!!
душа падає
так! бо жахається кожен народ!
так що й душі зелені —
тріщать від хвоста!
так бо слава Христа —
сія в серці — веде до Христа...
Клешоножить!! — з упалих на плечі
Небесних свобод!!
а тут — тюрем!!
і у всіх — несвобод...
І він преться —
приріка за
народом народи!
аби дати
в каміннях сердечних — свободи їм!!
2
Ато цензи старі й нові —
хай вже осядуть в хвостах
це бо —
слава Христа
сія в серці
й веде
до Христа!
Геній сам і не ляже —
не укласти його
й на новий тетрапод!
хай це Боже і переміщає — народ
й зробить новий народ!!
(Все душевне — це совість порочна,
всі совєтські, чи дивляться в очі??)
Бо це слава Христа
сія в серці
й веде до Христа!..
Бо — ви до Бога невхожі є,
Росіє і США і Китай...
3
ви духовно ворожі —
троє —
ворожі до світу!!
це ви не-Христові —
ухильні в загини!
кажете — за це і покалічмо Україну!
виродки, — хочете, — то ви воюйте між собою
виродки, чого лякаєте,
от за це, що виродки, — ударим вільну Україну!!
Се бо слава Христа — сія в серці
й веде до Христа...
Що, — відреченцям може
вселити Христа?
славу Бога серед каміння перстать??
19.02.2022, Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940670
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2022
автор: Шевчук Ігор Степанович