Зітхання

Немає  слів,  щоб  передати
Всі  почуття,  що  розривають
Душі  стан  можна  порівняти
З  тим  як  людину  убивають

І  біль  і  радість,  зле  натхнення
На  світ  цей,  можуть  приєднати
Тебе,  в  свій  образ  откровення
Але  не  можна  все  втримати

В  своїх  думках  не  те  що,-  в  руки
Не  помістить  світ  почуттів
І  ти  живеш,-  дитя  розлуки
Не  знаєш  місця  всих  постів

З  яких  тебе  так  чітко  видно
Немов  під  поглядом  орла
За  дещо  буде  трохи  стидно
Але  тебе  спасе  стріла

Що  ранить  вперше  серце,  чітко
Ти  розумієш  що  потрібний
Але  на  серці  трохи  важко
І  ворог  став  ще  більш  огидним

Знов  рвешся  в  бій,  за  право  першим
Буть  на  вершині  п`ядестала
Не  можна  стати  тепер  гіршим
Вас  доля  справді  поєднала

І  дивлячись  в  красиві  очі
Ти  розумієш,  що  кохаєш
Всі  знаєш  почуття  дівочі
З  надією  ти  знов  зітхаєш.
22.03.2006  (Яресько  Я.М).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=94056
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.09.2008
автор: Ярослав Яресько