До кінця добіга вже зима,
та в людей знов спокою нема...
Їх і вірус ляка, і війна,
може радість додась нам весна...
Вітерець у гаях вже гуляє,
і природу усю звеселяє...
Нема снігу уже і морозу,
і хороші вже маєм прогнози...
Розсипає вже небо блакить,
щось в повітрі,здається кипить...
Горобці розпустили хвости,
а синички розкрили роти...
Відійшли в нікуди холоди,
а тепло поспішає сюди...
Хоч зима ще тепла не пуска,
та зима відступа, відступа...
Я радію природі такій,
хоч буває у ній вітровій...
Та весна натягла паруси,
не боїться вона вже зими...
І садки розпустили гілки,
і вони теж чекають весни...
І ніхто вже зими не боїться,
бо весна поспіша білолиця...
І радіють і люди, й природа,
просять в Бога вони допомоги,
щоб минули і вірус, й війна,
і красива прийшла вже весна...
До кінця добіга вже зима,
і надія в людей ожива,
що минуться усі негаразди,
і цікаво все буде, як завжди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940421
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2022
автор: геометрія