Мамо...
Лечу, мов пташка
В якої зламане крило,
Бо лиш у тебе є тепло,
Яке зігріє,коли важко.
Мамо...
Ти пам'ятаєш: я мала,
Тоді ще,зовсім несвідома
Хотіла щонайшвидше з дому.
Якою ж гордою була...
Мамо...
Тепер не так. Роки летять
Один за одним зграєю.
Так хочеться їх наздогнать
Й сказати:не встигаю я.
Ви не спішіть у небуття,
Бо там,на жаль, вже пізно.
Пройде, мов мить, усе життя,
Затихне серця пісня.
Мамо...
Твоєї правди сила,
Твоїх очей відрада
Мене несе на крилах,
Крізь терни й палісади.
Мамо...
Ніколи більше у житті
Не стану я маленька,
Та пам'ятатиму святі
Молитви твої,ненько.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2022
автор: Світлана Акуленко