[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XC2XmCxY9rc[/youtube]
Так! Весна не за горами,
Думав собі Кіт.
І почухав за вухами:
Де ж тут взять чобіт?
Потече он сніг водою,
А він зовсім босий.
Він же гарний так собою,
Та поглянуть скоса.
Ніби він такий бідненький,
Нема їсти, пити.
Та і сам він он риженький,
Часто був він битий.
Не сподобалася думка,
Як коти почують?
Була в нього якась струнка:
З нього всі жартують.
Як з положення тут вийти,
Що ж йому робити?
Лапи фарбою укрити?
Зручно буде по воді ходити.
Як надумав, так й зробив,
Стало веселіше.
Дощ пішов - і фарбу змив,
Треба думать інше..
Знову сніг і знов зима,
Це для нього краще,
Він сидить вже край вікна,
Кажуть всі - ледащо.
Все на Кішок поглядає,
Досить з нього й цього.
Але він усе чекає:
Йде весна! Вже скоро!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939996
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2022
автор: Н-А-Д-І-Я