Сьогодні сонце світить лиш для неї,
Проміння, ловить, як вісник удачі,
Молоде серце, стука, шаленіє,
Чомусь, раз – по – раз, здригаються плечі.
Та душа знає, не вітер холодить,
А хвилювання, то ж жде побачення,
Хоч він легенько й волосся куйовдить,
У час жаданий, не має він значення.
В руках тримаєш - перші підсніжники,
Квіти весни, як перше побачення,
Напевно в лютому, як порадники,
І від думок, педантичних звільнення.
Холодний місяць, а дав зрости квітам,
Напевно знав, про омріяну зустріч,
Що зігрівала, серця молодятам,
Щоби в житті, по стежці йти пліч-о-пліч.
Сьогодні сонце, світить яскравіше,
І не завада, хмаринки тремтливі,
Адже попереду, найцікавіше,
На них чекає… вони вдвох щасливі.
12.02.2022р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939990
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2022
автор: Ніна Незламна