Хто мені відповість за зло,
Летить з відчаю крик у простір.
Чом заграви і кров в ОРДЛО,
Не впокоєні воїв кості.
Україна уся в хрестах,
Градом хрещене тіло біло.
Не відспіване по снігах,
Припадає шрапнелі пилом.
Віє смородом з бань церков,
В них розстріляні Божі душі.
Пють чужинці прокляті кров,
Поховавшись в палаци мушлі.
Україна заледь жива,
Смерть косою за нею слідом.
Нас відстрілює жидова,
Як не кулями то ковідом.
Душа молиться бідний птах,
Окурила війна кадилом.
Блудить привидом в ковилах,
Бо знаходиться під прицілом.
Та розплата вже йде з небес,
За посіяне градом жито.
Чекай сповіді сучиц ПЕС,
Зїсиш в сповіді і корито.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939828
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2022
автор: Волиняка