Я вірю, тату…

Ти  десь  за  обрієм,  а  може  й  недалечко,
Можливо,  ти  щасливий,  може  й  ні.
Хотіла  б  змайструвати  я  сідлечко
І  їхати  з  тобою  на  коні.
 
І  бігти  босоніж  в  твої  обійми,
І  стільки  усього  розповісти.
Ти  знаєш,  тату,  ми  живемо  в  мирі,
І  твої  внуки,  бачиш,  підросли.
 
Я  вірю,  тату,  ти  десь  недалеко,
Стрічаєш  весни,  згадуєш  про  нас.
Тепло  твоїх  очей  несуть  мені  лелеки,
Я  вірю,  ти  десь  є,  твій  вогник  не  погас.
 
І  хай  це  буде  сон,  і  хай  це  буде  мрія,
Та  хочеться  до  тебе  хоч  на  мить.
Померти  може  все,  та  тільки  не  надія,
Я  вірю,  тату,  вогник  твій  горить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939585
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2022
автор: Анюта Матіїшина