Жура до осені прийшла,
Раптово, як хурделиця.
За обрій молодість пішла,
Назад вже не повернеться.
Риплять суглоби і болять,
Миритися доводиться.
Кістки зостаріли, гримлять,
Вже відпочити просяться.
Все далі десь за горизонт,
Як та лавина котиться.
Все більше ліків на ремонт,
Нам тратити приходиться.
Й печінка голос подає.
Болячки в тілі множаться.
І все частіше туга б’є,
А нам так жити хочеться.
Щоб повернутися назад.
Хай тіло омолодиться.
Та не спинити листопад.
Бо час його заложниця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939545
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2022
автор: Волиняка