Уже давно живу в страху
І знаю, що не буде краще…
І знаю: хтось там наверху
Псує моє життя пропаще.
Він ненавмисно - просто час…
Земля одна, а нас багато…
І батько мій, як кожен з нас,
І син мій мусить умирати.
Хвороби й дряхлість день за днем
Життя потроху забирають.
Шкода, що я пізнав цей мем:
Народжені вмирати мають.
07.02.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939467
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2022
автор: Антон Ступка