Під небом чуюсь цим своя.
І під тополями зимою...
Струсили сніг. -Гайда за мною!-
киває місяць звіддаля...
Він порозкидував хмарки,
плечима стримує найбільшу...
Проллється світло поміж тишу
і звеселить мої шляхи...
Коли Зима - душа надій,
коли тополі - милі друзі,-
цвістимеш днем на виднокрузі!
Під небом сим - назавжди свій.
04.02.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939402
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2022
автор: Іванюк Ірина