Така любов не залишає шрамів,
Ні болю чи страждання й каяття.
Її нема в вогнях телеекранів,
Вона лиш раз. І вже на все життя.
Чекати вміє, завжди вірить в краще,
Всміхається веселками з небес.
Мабуть, без неї все було б інакше.
Та вона є. Мов чудо із чудес.
Така любов сміється в видноколі,
Вгамовує вулкани і моря.
І розумієш якось мимоволі,
Що найцінніше в світі - це сім'я.
І неважливо, бідний ти, багатий,
Тебе любитимуть там знову й знов.
І де б не був, вертай до тої хати,
Де є сім'я, де щастя, де любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939357
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2022
автор: Анюта Матіїшина