Приснись мені, в безсоння увійди,
Як ти колись заходив в мої двері,
Стрімкіше вітру, що в твоїй манері,
З ночей самотніх в щастя поведи.
Жаль, в те життя немає вороття,
Самі тоді відмовились від щастя,
Любов перегоріла як багаття:
Дурні були, не знали ми життя.
Давно все ясно, вже нема ілюзій:
Після вогню зола не запалає,
У снах тепер стрічаємось, як друзі,
Безсонні ночі ми тепер кохаєм.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939225
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2022
автор: синяк