холодне море серденька
твого покрите кригою.
і тепле моє зернятко
накриє, мов відлигою.
залишилось добігти
і бути найщирішою
в мороз щоб вчасно встигти
і стати гарячішою
і я боюсь не встигнути.
я знаю, що не встигну.
я не боюсь затихнути
і не боюсь, що стигну.
я навпаки, теплішаю
і я кричу гучніше.
колись себе і втішу я,
що встигла, найхутчіша.
01.I.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939138
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2022
автор: Леся Довженко