Ще очі не злиплись і розум жевріє,
Бо сонце в обрій тільки уляглося,
Крадеться степом тихо вітерець, не віє
Набігатись за день, йому вдалося.
Схилились трави, степу поклонились,
Обличчя на ніч заховали квіти,
І кураї долиною в рівчак забились,
Минає день, всім хочеться спочити.
Над містом ніч розкрила темні крила,
Сховалось сонце, день пропав,
Туманним мороком накрила,
Гуляти вітер перестав.
Спить місто, тихо засинає,
Стихає гуркіт, стук колес,
Все має край, життя минає,
Щоб вранці знову день воскрес.
© В. Небайдужий.2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939077
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2022
автор: Небайдужий