Акація про тебе нагадала:
Її, пахучу, в травні раптом вчув,
І хоч була та зустріч нетривала,
Про неї я, про повів не забув.
В тім ароматі, свіжому, п’янкому
(В його полон віддався б я не раз),
До мене ти прийшла така знайома,
Така... така... О спогаде про нас!
Сонетом, що його пишу уперше,
Із леготу борвій чуттів довершиш,
Чуттів-парфумів... О, як поетично
Вдихати й видихати тіло, одяг,
Тебе, мою! Я ще не жив так зроду,
Зітхаючи, трагічно-романтично.
1-7.06.2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2022
автор: Ти