Після осени знову зима,
Ледь живі батареї і труби.
Бо ж тепла у квартирі нема,
Стукотять і коліна і зуби.
Значить знову померзнути час,
Сни дивитись в рейтузах та в шубі,
А на дідька ж тоді «Нафтогаз»?
Хай би краще ліпив людям груби.
Дров нарізав чи сажу б трусив,
Зігрівав би холонучі п’яти,
Теплу каву до ліжка носив,
За рахунок своєї зарплати.
Ех! Не чує мене «Нафтогаз»
Чхав на сльози мої й намагання.
Не почує він люди і вас,
А тому зігрівайтесь… коханням.
Покохайтесь в снігу пару раз,
Повторіть недокохане в хаті.
І навіщо вам дрова та газ
Коли може й любов зігрівати?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938778
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2022
автор: епіграми з рогами