він винен був у всьому сам,
вона не винна геть нікому,
лише одному, не йому,
він, може, вибрав би тюрму,
та... просто напивався в хлам
і біль возводив в аксіому
він винен був у всьому сам,
гойдав дірявою сумою,
вона ж - любила, не його,
а сильного й спроможного́
і, святячи́ нефритний храм,
кумедно дриґала ногою
а в неї - платтячко рябе
і їй Стаханів до вподоби:
гукає партія: "Дайош!",
"Даю!-в одвіт, - Єдрьона вош"
і молоток в забій довбе,
та все - якнайвишайшей проби
а він - по-сталінськи хотів:
що тіко смерть окупить зраду,
та помирати, все ж, йому,
за су́му, блять, чи за суму́,
хоча, не зрадив і котів...
та вибрав сам собі засаду
він винен був у всьому сам
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938769
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2022
автор: Redivivus et ultor