*** *** ***
«Знову друзів покличу»
*** *** ***
Виноградную кісточку
В теплу землю зарию,
І лозу поцілую,
І стиглі я грона зірву...
Знову друзів покличу
І на любов своє серце
Відкрию..,
А інакше навіщо
На землі я цій,
Вічній -- у собі,
Живу..?
Збирайтеся, гості мої --
На моє частування,
Говоріть прямо в обличчя --
Мені,
Ким перед вами сливу..?
ЦАР Небесний пошле мені
Прощення
за пригрішення...,
А інакше навіщо
На землі я цій,
Вічній -- у собі,
Живу..?
У темно-червоному, своєму,
Співатиме мені моя Далі,
У чорно-білому, своєму,
Схилю перед нею главу,..
І заслухаюся я,
І помру від любові й печалі..,
А інакше навіщо
На землі я цій,
Вічній -- у собі,
Живу..?
І коли заклубочиться захід,
В кутки залітаючи,
То нехай знову-й-знов
переді мною
Пропливуть наяву :
Білий буйвол,
І синій орел,
І форель золотая..,
А інакше навіщо
На землі я цій,
Вічній -- у собі,
Живу..?
-------------------------------------------
09.04.2007-31.01.2022;
Paris ( M° 13 / A)
=======================
(!!!)
Автор: Булат Окуджава -- Переклад з моск. мови
здійснив Катинський Орест
--------------
(Автор -- Мої переклади поезії з різних джерел
та мов світу...)
======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938767
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2022
автор: Катинський Орест