У кімнаті своїй ти залишив світлину,
Там дівчатко на ній - оченята так сині,
Білий локон спадав на привабливе личко
І сміливо лишав дивний образ сестрички
Була схожість така - відрізнить неможливо,
Ніби з фото зійшло відображення миле,
Все шукав і шукав їх відмінність та марно,
Хто так образ створив неповторно і гарно?
Дивний світ, а у нім неймовірно красиво,
Очі синіх небес поглядають з світлини
І думки в голові перекручую знову
Та краса неземна вся створилась з любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938540
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик