***

Минає  все:  і  спокій,  і  наруга.
Ладнає  мапа  дивні  міражі.
Та  попри  час  лишається  спокута,
Де  ми  бездонні,  віддані  й  чужі...

І  хай  я  крикну,  ти  і  не  почуєш.
І  хай  покину,  кров  ізмиє  жаль.
В  моїх  руках  твоїм  уже  не  бути-
Ще  в  першій  дії  нас  настиг  фінал...

У  тебе,  вірю,  й  далі  будуть  інші,
Які  без  неба  зможуть  вільно  жить.
Мені  ж  без  зір  нема  для  чого  дихать-
Між  ними-  ти,  між  ними-  наша  мить...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938489
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2022
автор: Сара Ґоллард