ЗОЛОТІ ЧЕРВІНЦІ

Бувальщина,  яка  стала  притчею

таки  ж  було  ж  бо  так  отак-от  і  отак    (в  давні  пори  це  було,  ще  за  дідів-прадідів)
ех-ех  ох-ох  природа  скелі  плесо    (в  одному  українському  селі  на  березі  мальовничої  річки)
агов  сюди  егей  скоріше  нумо    (жив  багатий  пан,  який  любив  хазяйнувати,  був  добрим  та  справедливим)
казали  мода  так  авжеж  столиця    (кажуть,  що  одного  разу  в  Парижі  він  зайшов  у  магазин  тканин)
такий  наш  пан  як  завжди  звісно  правда    (і  почав  дуже  прискіпливо  роздивлятися  полотно  для  одягу)
ой-вей  не  квацяй  не  твоє  ходь  мимо    (але  єврей,  власник  магазину,  почав  його  виганяти)
на  вид  простак  проте  багатий  розум    (оскільки  сей  освічений  пан  любив  просту  одіж  і  просту  поведінку)
скажи  ціну  за  все  і  скільки  хочеш  зверху    (пан  запитав,  скільки  коштує  весь  товар  разом  із  будівлею)
ось-до  воно  тепер  геть  геть  ой-вею    (дістав  з  кишені  вказану  суму  і  вигнав  єврея  на  вулицю)
постава  рандеву  вельможі  пані    (пан  у  Парижі  відпочивав  і  набирався  світського)
кохання  охи-ахи  повернулись    (і  привіз  він  ізвідти  красиву  молоду  жону)
удвох  за  руки  і  виходять  і  заходять    (любив  її  пан  понад  усе  на  світі)
проте  ну  що  ж  така  вже  воля  Бога    (але  не  судилося  їм  довго  жити  разом)
три  щастя  й  горе  вилилось  у  чашу    (молода  жона  народила  трійню  дочок,  а  сама  померла)
до  дна  ще  й  ще  бо  дно  то  дуже  мало    (пан  спочатку  дуже  сумував  за  своїм  коханням)
до  неї  через  Господа  у  храмі    (потім  поклявся  побудувати  храм  на  честь  своєї  дружини)
найкраще  все  як  з  Риму  звідусюди    (привіз  аж  із  Італії  відомого  на  ввесь  світ  архітектора)
ходіте  платимо  є  гарний  підмайсте́рок    (визначилися  з  місцем  і  почали  будувати  великий  храм)
вози  яєць  із  сіл  із  Петербурга  цегла    (при  будівництві  застосовували  найпередовіші  технології)
майстри  всіх  справ  найкращі  із  найкращих    (будували  храм  всі  навколишні  повіти)
убивсь  один  упавши  із  хреста    (купола  і  хрести  довго  покривали  золотом)
художників  столичних  викликали    (стіни  та  стелю  розписали  мозаїками)
і  от  дійшло  вже  діло  до  підлоги    (грошей  на  будівництво  витратили  багато)
і  захотів  пан  викласти  червінцями    (а  для  підлоги  пан  приберігав  золоті  червінці)
на  всій  підлозі  та  в  усьому  храмі    (із  ликом  царя  з  одного  боку  і  гербом  із  другого)
та  майстер  запитав  хто  буде  зверху    (після  роздумів  пан  вирішив  їхати  до  царя  на  прийом)
хай  скаже  цар  в  його  це  інтересах    (цар  прийняв  пана  і  дозволив  запитати)
з  якого  боку  думати  про  справу    (пан  попрохав  і  вже  подумав  про  швидку  удачу)
цар  щиро  здивувався  й  важно  мовив    (цар  запитав,  чи  наступить  пан  ногою  чи  коліном  на  лице  царя)
якщо  ти  хочеш  делікатно  а  не  грубо    (потім  цар  запитав  пана,  чи  положить  він  царя  лицем  в  землю)
то  ти  їх  не  на  бік  клади  став  руба    (і  цар  дозволив  пану  все  задумане  здійснити)
то  я  не  так  же  рахував  червінці    (отож  умова  виникла  неждана  –  можна,  але  не  плиском!)
але  вже  зараз  маю  честь  сказати    (якщо  руба,  то  там,  де  одна  –  більше  десятка  потрібно!)
що  з  математикою  знаюся  нівроку    (треба  просто  на  діаметрі  монети  поставити  її  товщи́ни)
немає  в  мене  вже  чого  продати    (навіть  якщо  всі  села  пан  продасть  –  то  все  одно  не  вистачить)
та  й  продавати  тих  хто  був  зі  мною    (пан  славився  доброю,  але  справедливою  вдачею)
я  ті  червінці  всім  роздам  на  пам’ять    (розміняв  червінці  на  менші  гроші  та  й  роздав  порівну  на  кожну  голову)                                                

з  тих  пір  в  тій  церкві  доброму  минають    (такої  архітектури,  кажуть,  всього  троє  церков  на  білому  світі)
усі  його  недуги  та  хвороби    (кожних  вихідних  туди  приїжджає  багато  людей)
і  дяки  ніякісінько  не  треба    (привозять  багаті  дарунки,  навіть  золоті  ланцюги  та  персні)
бо  пан  такий  був  що  за  все  вже  заплатив    (а  про  діла  пана  багаті  прихожани  так  нічого  і  не  знають)

***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2022
автор: Щєпкін Сергій