…ку

Догорає  сонце,  догорає.
Знову  я  у  темінь  все  ховаю,
Бо  рукою  закриваю  очі,
Щоб  себе  збагнути  серед  ночі.

А  думки  не  знають  супокою,
Бо  вони,  блукаючи  за  мною,
Десь  собі  малюють  дивну  мрію,
І  я  їм  перечити  не  смію.  

Розбудилась  зірка  одинока
Так  високо,  так  чомусь  високо.
І  немає  пари  їй  на  небі,
Бо  вона  не  хоче,  їй  не  треба.

Полечу  до  неї  крізь  простори,
На  вітрах  крізь  хмар  безмежне  море,
Доторкнусь  рукою  і  зомлію,..
Бо  інакше  жити  я  не  вмію.

24.07.1998

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938324
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2022
автор: Ти