Крильми лелечими змахнувши,
Летять смереки в небеса.
Ніч стереже сузір’я Пса,
Що задивилось із минувшин.
Летять, летять в небесні далі,
Назустріч космосу вночі,
Де ходять білі павичі
І сад із зоряних азалій.
Де світлих Янголів обитель –
Вивчають ноти арфи й ліри,
Там – непохитний Символ Віри
Й сидить на троні Вседержитель.
картина художника Олега Шупляка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938286
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2022
автор: Шостацька Людмила