Схили́ свої віти до чорного маку.
Чуєш?- Ступає красуня Весна.
Ні, то здалося, бо в серці моєму
Й досі вирує страшенна Зима.
Та я не боюся холодного вітру,
Що є сурогатом земного чуття.
Боюсь одного́- що тобі не потрібна
Та, що назовні постійно була.
Зима віддаляє заметені душі.
Стишує пісню непевно рояль.
А ти лише поглядом здушено мучиш,
Аби натягнути між нами вуаль...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2022
автор: Сара Ґоллард