Час невблаганний…
Він щоденно мірить,
І монотонно лічить
Дні та дні…
А хтось живе,і геть йому не вірить.
А хтось лиш згадки кидає сумні.
Комусь солодкі сонячні надії.
У когось мрії світлим майбуттям.
Один – зорить, а інша – попеліє.
Бо це життя, мій друже,це життя!
Нехай вирує, нам не зупиняти.
Хай тихо лихо по воді спливе.
Любіть, живіть, і не чекайте дати,
Бо лиш кохання час не забере.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938252
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2022
автор: fialka@