***

Не  треба  слів  осінніми  ночами,
Нехай  не  мерзнуть  в  погляді  зорі...
Мовчали  ми  не  перші  й  не  останні.
Слова  все  бились,  ще  були  живі.
Тягнули  ранки  втомлено  терпіння,
Та  грім  не  стих,  ще  буде  дивен  бій.
Пусти  мене,  пусти  і  я  покину
Страшенний  біль,  що  вже  по  праву  твій.
Хай  наше  сонце  втомлено  сідає,
Хай  знову  все  без  пам'яті  засне,
Бо  тільки  серце  й  досі  добре  знає,
Що  Наше  місто  вже  давно  Чуже...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938068
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2022
автор: Сара Ґоллард