Хто посягав на землю цю святу
Від того рештки залишились.
Всім сподівання розвалились,
Хто зазіхав на нашу висоту.
Хай різні орди степом володіли,
Що за просторами сюди зайшли,
Та долі вони так і не знайшли,
Останки їх давно уже зітліли...
І Золота Орда в крові запнулась,
Річ Посполитої, Московії не стало,
І Габсбурги із Портою зламались,
Імперія Радянська потім здулась!
Живе народ тут, що плекає долю,
Віками він із ворогами б’ється,
Віками він за те лише береться,
Щоб щастя на своїм ростити полі!
Лиш одиниці ще не здогадались -
Що з нами треба всім дружити,
Хто прагне поруч в щасті жити,
Допоки зовсім не розпались!
4.01.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938049
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2022
автор: Микола Серпень