Собаки покусали грека.
Заледве втік, хоч біг здалека.
На своїх близьких напосів:
– «Як покарати диких псів?»
І ось ті радять, що все знають:
– «Своєю кров’ю хліб змочить
і псів тим хлібом накормить,
то ж пси на ранок поздихають.»
– «Е ні.» – він їм. – «Зроблю я так,
то не втечу вже від собак.»
Мораль: як догоджати злим –
не важити життям своїм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938044
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2022
автор: Анатолій Костенюк