Зимові володіння

Краса  навкруг!  Куди  не  кинеш  оком
Лежать  сніги  скрипучі  та  глибокі.
Зима  потрушує  своїм  чарівним  ситом  
І  припорошує  пухке  хутро  по    світу.
Неначе  землю  вкутує  в  м'яку  перинку
Для  сну  міцного  і  легкого  відпочинку.
-  Аби  мороз  до  тебе  не  дістався,
Ти  в  біло  -  сніжну  ковдру  заховайся!
В  палкому  танці  вітер  й  віхола  несуться,
Непосидючі  то  притихнуть,  то  зірвуться.
-  Та  годі  вам!  Спиніться,  розійдіться,
І  краще  ділом  добрим  ви  займіться!
Гладенько  сніг  порозкладати  треба,  
Аби  землі  було  і  затишно,  і  тепло.  
Спинилися  вибрикувать  над  краєм,
А  чи  надовго  -  хто  ж  їх    вариводів  знає!
Знову  зима    своїм  чарівним  ситом  
Щедро  потрушує  пухке  хутро  по    світу.
Краса  навкруг!  Сніжинок  мерехтіння
Доповнює  зимові  володіння.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937968
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2022
автор: Коток Оксана