А де ви ті сльози сховали від нас,
Що мати від відчаю лила?
Чому ви живете у світі прикрас?
А тут, що не хата — могила.
Де наші сини, де наші брати,
Бо ваші крові, не напились?!
А нашим хотілось живої води,
Щоб радісно було та жилось!
О, як же огиділи ваші байки
Та ваші без людяні очі!
Нема в них прозріння й не видно вини,
Лишень покровительство вовче.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937961
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2022
автор: Олег Крушельницький