СХИЛИЛА КЕТЯГИ КАЛИНА

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eUNxoK5juvs[/youtube]
Щось  край  дороги  червоніє,
Красу  доповнює  зимі.
І  ця  краса  так  серце  гріє,
Червоне  в  білім  килимі.

Схилила  кетяги  калина,
Це  сніг  вагою  покарав.
Насипав  снігу  по  коліна,
Навіщо  сипав  -  він  лиш  знав.

Зимі  наслідував  і  вітер,
Оскаженів  і  віти  гнув.
Він  оправдовував  свій  витвір,
І  лиш  пізніше  все  збагнув.

Краса  калини  неповторна,
Вона,  як  виклик  цій  зимі.
Вона  ж  смілива,  непоборна,
На  зло  морозам,  чорній  тьмі...

Схилила  голову  калина,
Не  до  лиця  їй  ця  журба.
Пройде,  повір,  лиха  година,
Прийде  омріяне  життя..
--------------------------------
Калина  в  творі  -  образ  України.
Зима  -  образ  ворогів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937888
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2022
автор: Н-А-Д-І-Я