Коли німує білий світ
перед зорею у морози,
буває прочитає лід
поезію свою чи прозу.
Стою на березі ріки,
нових чекаючи куплетів,
а крига шепче залюбки
після есе свої сонети…
Аж серце в грудях завмира
і небо світиться багряно.
Іду до сивого Дніпра
з поезії почати ранок.
23.01.22р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937881
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2022
автор: Микола Соболь