Немає двох на світі Україн,
А є одна-єдина й неподільна,
Для українців всіх — домівка спільна,
Що їм миліша від усіх країн!
Є цвіт наш на усіх материках,
Та українець українцем буде,
Десь у світах, поміж чужого люду,
Він в Україну лине у думках...
Хай, поки, не усе в нас до ладу,
Та прагнемо до кращого ми завше.
Насіяв ворог в нашім Краю фальші,
Щоб проросло насіння те в біду.
Тож нам полоти не один ще рік
Ті бур'яни, що щедро зародили.
Дай, Господи, снаги народу й сили,
Щоб стежку зло забуло у наш бік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937853
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2022
автор: Патара