Радію я, бо в світі не самітня ( акровірш )

[b]Р[/b]ай  -  це  тоді,  коли  не  одинока,
[b]А[/b]  є  родина,  ніжність  і  любов,
[b]Д[/b]уша  тоді  щаслива  і  глибока
[b]І[/b]з  тим  теплом,  що  відчуває  знов.
[b]Ю[/b]рба  емоцій  зібраних  у  серці

[b]Я[/b]скрава  і  помітна  у  житті,

[b]Б[/b]ез  стуку  відчиняє  сміло  дверці,
[b]О[/b]біймами,  даруючи  мені.

[b]В[/b]  світлині  де  так  люблячо  приємно,

[b]С[/b]покійно  зустрічає  нас  тепло,
[b]В[/b]  такій  родині  затишно  і  чемно
[b]І[/b]  є  до  кого  прихилить  чоло.
[b]Т[/b]оркнутись  ніжно  трепетно  рукою
[b]І[/b]  на  хвилинку  все  забуть  сумне,

[b]Н[/b]адія,  віра  і  любов  зі  мною
[b]Е[/b]моції  прекрасні  збереже.

[b]С[/b]хилюсь  низенько  я  своїй  родині,
[b]А[/b]  ще  додам  любов  і  теплоту,
[b]М[/b]оя  повага  щедра  і  понині
[b]І[/b]  за  турботу  й  їхню  доброту.
[b]Т[/b]ворити  світ  -  така  важлива  справа,
[b]Н[/b]аснага  відчувається  любить,
[b]Я[/b]  знаю,  що  життя  -  це  справжня  мить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937757
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик