/вільний переклад вірша М.Діка «Пугало»./
Наш город... на грядка́х, літнім ранком,
Хрестовина в рядні одинока.
Гарбуза одягли в шапку рвану,
З бур’яну б'є солом'яний локон.
Дві мітли – устромили недбало.
А на шиї – дзвінкі дві бляшанки.
Хустку в руки – щоб не нудьгувало,
Темну ніч проводжало до ранку.
Доля справді гірка-безталанна…
Під вітрами, на сонці й морозі.
Без уваги й тепла – стій старанно –
Залишайся у створеній позі.
За які ж то гріхи сотворили
Із невдахи – бурлаку-вигнанця?
Кепський вигляд – лякати двокрилих,
хай нахабні умить розлетяться!
Як хотілось йому зняти шати!
І не бути німим арлекіном –
Вільний красень, розкутий, крилатий,
В мріях лине з ключем журавлиним…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937736
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2022
автор: Білоозерянська Чайка